четверг, 1 июля 2010 г.

среда, 10 марта 2010 г.

МІЖ

Між людьми, як між ножами,
певним шляхом рими,
мить безцінна мчить віршами,
вельми вже стрімкими.

Запиваю біль вітрами
та пірнаю в зими.
А вночі рахую шрами -
все життя між ними.

НЕ Я

Не я пишу - душа за мене пише.
Не я люблю - то серце віддає.
Не я мовчу - то розмовляє тиша.
Не я живу - натхнення то моє.

президентщина

Немає батька в Україні,
бо батько дбав би день при дні,
щоб був добробут у родині,
де серця сповнені пісні.

МІЙ ЦВЯХ

Я цвях поезії вбиваю
в людський ланцюг, на все життя..
на вічну пам'ять залишаю,
на осуд, чи на забуття.

БЕЗ ТЕБЕ БУВ НА ДНІ ЖИТТЯ

На лист лягає почуття
рядком відвертих слів:
без тебе був на дні життя..
та зараз я злетів.
А думав святості нема,
бо відчував брехню,
бо знав про зраду між двома,
бо бачив маячню..

Не пізнавав я вже себе
в дзеркальне навіть скло, -
як раптом, людяне, живе
відчув твоє тепло.

Мені пробач за вигляд мій:
здичавілий, та злий.
Я дуже довго був не свій
і довго був німий.
Тепер у світ очей твоїх
довірливо лечу,
у вир бажань, в обійми втіх,
як дехто на свічу.